Нео – дурний неофашист у якого амнезiя, дежа-вю та хвороба паркiнсона. Вважае себе суперменом, носить довжелезний плащ i постiйно задае iдiотскi питання
Морфей – наркоман зi стажем, лисий негр, що прийняв Буддiзм i також носить довгий шкiряний плащ. Вчився у Москвi, тому непогано розмовляе по-русськи
Тринiтi – коханка Нео
Агенти – кацапськi санiтари, перевдягненi божевiльними
Рiган – кацапський разведчiк i зрадник. Носить бородку а-ля Депеш Мод i мнить себе фiлософом
Огакул – стара еврейка з Одеси
Також наркомани, водiи грузовикiв, голоси, божевiльнi дiти та iншi.

Епiграф: imagine, there is no spoon (Де ложка, бл%#ь?!)

Частина Перша. Тiпа реальний мiр

Сцена Перша

На сценi неприбрана кiмната, посеред якои стоить компьютер, по якому чатиться Нео. Раптом екран починае блимати i до терминалу вламуеться бридка рожа Морфея.

Нео: Ой!
Морфей: Шукай дiвку з зайчиком на срацi.
Нео: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Нео: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Нео: Яку?
Морфей: Тьху! (вiдключаеться)

У дверi дзвонять

Нео: Хочу!… тобто, Хто там?
Наркомани: Це ми. е?

Нео шаркае до дверей i вiдчиняе их. Наркомани бачать компьютер i випадають на iзмену

Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Нео: Бабки где?
Наркомани: (озираючись на телевiзор) На…
Нео: На…
Наркомани: Дьорнеш?
Нео: iдьом…

Сцена Друга (дуже коротка)

Дискотека. Усi дурнi чи пьянi. Крiзь товпу бiгають санiтари i ловлять якусь дiвку. Дiвка видираеться, пиз%#ть усе довкола та верещить: “Агенти, агенти!”. Перiодично вона стрибае та дрига ногами. Санiтари ловлять ии та колять у сраку шприцем. В цю мить Нео помiчае на нiй намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.

Сцена Третя

Нео прокидаеться у божевiльному домi. На ньому намотане простирадло на манер кацапськои смiрiтельнои рубашки

Нео: (намагаючись випростати руки i дiстатися сигарет) От... ху%#ня!

Входять санiтари

Нео: Ага, агенти, бл%#ь! (З цими словами вiн таки витягуе праву руку та показуе санiтарам американський фак)
Агенти: Ну шо, проснувся, бл%#ь? Сiчас ми зробим процидурку. Любиш процидурку? Мням, мням :) Якщо ти вважаеш шо ти крутий, то ми тобi скажемо: ти – падло! Ми санiтари, ми – чистимо заразу. А зараза – це ти. (З цими словами санiтари пиздять Нео по печiнцi та засовують йому до заду гнуту столову ложку) Уяви – немае нiякои ложки. (Санiтари регочуть та залишають палату).
Нео: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке… про конхвету…

Сцена Четверта

Блатхата Морфея. На ковдрi лежить обдовбана Тринiтi та ще декiлька всмерть п’яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий «снiг». Входить Нео. Трiнiтi починае блювати.

Нео: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у реальний мiр!
Трiнiтi: Буе-ееееее....

Морфей дiстае з-пiд плаща рiзнокольоровi колеса i протягуе их Нео

Морфей: Вiзьмеш червоне – будешь кльовим парнем, пiдсядеш на тоже, шо i ми. Вiзмеш сине – будеш лохом конкретним, бо то крейда.
Трiнiтi: Буе-еееааааа....

Нео тягне руку спочатку до червоного, потiм до синього, потiм знову до червного. На лобi в нього видно тяжку роботу мислi. Наважившись, вiн таке бере червоне колесо i исть його.

Морфей: (Протягуючи Нео пляшку портвейну) На, запий
Трiнiтi: Бууууууе-ееееее....
Нео: (Розплющуючи очi i дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!

З цими словами вiн починае молотити меблi, п’яних кацапiв та iнший хлам, що розкиданий по комнатi

Трiнiтi: Шо вiн робить?
Морфей: (дивиться на зелений снiг) Вiн рухаеться!
Трiнiтi: Не так швидко! Буе-ееееее....

Нео продовжуе молотити повiтря, подекуди влучаючи у стiни. В таких випадках вiн кричить «Хе!» i пиз%#ть ногами препятствiя. Очi його заплющенi, рот усмiхнений. З усього видно, що Нео дуже гарно.

Сцена П’ята

Нео прокидаеться з дикого бодуна. Вiн увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мебель, якiсь кастрюлi та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч iз Нео хропе Морфей. Посеред кiмнати мичить Трiнiтi. Вiд цього мичання i розлiпля очi Нео.

Нео: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Нео: Нее...
Морфей: То знай, тут ти.
Нео: Хто я?
Трiнiтi: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу

Нео обводить кiмнату поглядом. Потiм тихенько витягае з кишенi Морфея мобiльного телефона i тремтячими руками починае щос набирати. Морфей прокидаеться.

Морфей: (до Нео) От я щяз комусь! Вiддай трубу..
Нео: (набравши таки шось, дико оре в мобiлу) ЗАБеРiТе МеНЯ ОТСЮДА!!! АА-А!

На столi дзвонить старовинний телефон. Морфей пiдходить до нього.

Морфей: (дивлячись на Нео) Дозвонився? (знiмаючи трубу) Ну, “Алльо!”

Нео зi страхом вiдкидае мобiлу.

Морфей: (з участю) Тобi мабуть треба до Огакула...
Нео: Хто такий Оракул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой не, мовчи. Потiм побачиш. Вiн знае, що живе у Матрицi. Вiн вiдчiвае Матрицю. Вiн навчить тебе, як зламати Матрицю.
Нео: А почему я должен ейо ломать? i нах%я?
Трiнiтi: Бо ти мудак!
Нео: (помiчаючи себе у дзеркалi) i чого я лисий?!

Сцена Шоста, де Нео вчиться лiтати

Морфей: (до Нео) Це iмiтатор. Навколо тебе – штучна реальнiсть. В нiй ти самi правила, що дiють в Матрицi. На деяки ти можеш спиратися, деякi можна зламати.
Нео: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч iз Нео) Пи%#анеш i узнаешь.
Нео: (радiсно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.

Нео заплющуе одне око i пiдозрiло дивиться на негра

Нео: i на х%я?
Морфей: Пiзнаеш правду! Летi, да?

Морфей штовхае Нео з даху.

Нео: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Нео) Летi, а не “бля”!
Нео: Бля-а-а-ааа!...

На останнiй нотi вiн гупаеться об асфальт як мiшок гiвна i плющиться мов дiснеевський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очi, якими Нео дикувато озираеться. Поруч плавно, неначе картонна ракета у фантастичних фiльмах, приземляеться Морфей.

Морфей: Бiлi не вмiють лiтати...
Нео: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф

Нео вiльною рукою вiдшкрябуе вiд асфальту спочатку жопу, потiм говову i перевераеться на бiк. Зi звуком пробки шампанського вiн ширшае, набуваючи нормальнои форми i пiднiмаеться. На поясi Морфея верещить пейджер.

Морфей: (перебираючи рiзноманiтний хлам, шо навiшано у нього пiд плащем) Час iти.

Нео хромае за Морфеем харкаючи кровью та ширяе у повiтря ногою намагаючись попасти негру в спину.

Частина Друга. Матрiца

По-за Сценою

Кабiнет главврача. На столi стоить тарiлка борщу, поруч з якою сидить Рiган, та табличка "Смiт", вiдповiдно зi Смiтом. Рiган судорожно исть. У Смiта у вухо всуното кусок дроту вiд телефону, який вiн постiйно теребить. В руцi в ньохо мухобойка, якою вiн час вiд часу пиз%#ть по столу.

Смiт: Так от, нас цiкавить, хто пре у лiкарнi колеса?
Рiган: Ам-гум… Скоко? Платiшь скоко?
Смiт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосi) Хто дiлер?
Рiган: (закатуе очi i огидно плямкае) У меня есть свои iнтереси - тарелка борща каждий день i дiмедрол!
Смiт: Добре, тарiлка i ампула…i ложка в день!
Рiган: Три!
Смiт: Двi! Двi ампули дiмедрола на вечiр i iмя!
Рiган: (шипить) Морф-ффей! Це вiн, клятий нiгер, навчив Нео кунг-фу, це вiн знае правду, але (починае плакати) нi-iiiкому не-е ка-аажжее-еее….
Смiт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошел нахуй, бо нiчо не получiшь.

Смiт х%#рить мухобойкою по головi Рiгана. Рiган перестае хлюпати, тихенько пиздiть зi столу ложку i тихенько рачкуе у дверi.

Сцена Перша

Засмiчена квартира старои еврейки на призьвисько Огакул. Прямо на пiдлозi сидять дебiльнi дiтки, що граються здебiльного алюмiнiевими ложками. Входять Морфей та Нео.Останнього тiпае та сiпае у рiзнi боки. Рухи в нього поривчастi, очi блищать, пальцi тремтять.

Морфей: (намагаючись обнять еврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Нео) Хаге Кгiша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Вiн хоче знати пГ'авду
Огакул: (знову дивлячись на Нео) Ну i шо ето с табой? Ти двiгаешься такi как Агент!
Нео: (тiпаеться) Я... угк… знаю... укг… Кунг! Хву!..
Огакул: Вiжу. Но ти полюбiш ту, шо умегла, а она полюбiт тебя. i кто-то из вас умгет. iлi не умгет…. Но кто-то такi умгет.
Нео: (сiпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи шось з кишенi) Нет, божеж мой, от на - з’иж.

Нео не дивлячись жере, давиться, харкае слиною i знову жре. Поступово його попускае.

Нео: (дикувато озираючись) Где я?
Огакул: Ти в безопасностi. Ти у дгузей.
Нео: От спасiбо, я краще пiду

Нео виходить повз дебiльних дiтей, що вiд нiчого робити, мнуть ложки

Нео: (до Морфея, що чекае на нього в коридорi) Шо це за бл%#ь?
Морфей: Нiчого не кажи. Я не хочу знати ту х%#ню – вiн витягуе з-за пазухи старого замацаного телефона який починае огидно дзвонити – Ми повераемось.
Нео: Куди?
Морфей: Додому, у реальний мир!

Морфей знiмае трубку i тiеиж митi з дверей вистрибують Агенти.

Нео: (радiсно пiдстрибуючи) Ага, Агенти, бл%#ь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, нiггер, нам i потрiбен. iдьом, нас ждет главврач!
Морфей: (з гордiстю озираючись на Нео) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обiзяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)

Агенти пи%#ять обох ногами, рухаючись, як для наркоманiв, невловимо швидко. На мить Нео охоплюе прозрiння, вiн вiдчувае правду, але якась ху%#ня хряцае його в потилицю i розумiння згасае.

Сцена Друга

В кiмнату, де сидить Трiнiтi i Рiган входить Нео. Вiн у сраку п'яний. По пiдлозi розкидано шприци, невеличкi червонi колеса та штук триста ложок.

Нео: (спiвае) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сi-i-iбiрррi з канво-оем!…"
Трiнiтi: Де Морфей?
Нео: (показуючи пальцi хрест-на-хрест) "АйПi мой двестi сор-рок п'ять, я в айсiк'ю хаачу оп'ять!…"
Рiган: Де Морфей?!

Нео закатуе очi, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.

Трiнiтi: Останнiй раз питаю, де Морфей?
Нео: (падаючи раком) Вiн знае правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останнiми словами його нудить прямо на пiдлогу, шприци та ложки
Рiган: (шепоче до Трiнiтi) Морфея взяли Агенти! Нео - сука!
Трiнiтi: (пiдходить до Нео i кладе його голову собi на колiна) Що сталося з Морфеем?
Нео: Збрроя! Менi потрiбна зброя! Я стрiляти хочу!
Рiган: Зроби йому клiзму, бо помре

Трiнiтi бере величезну клiзму, та любовно суе ии Нео у сраку. Нео, не помiчаючи, хапае найбiльшу ложку шо поруч обома руками i починае терти ии бiк об бетонну пiдлогу. Коли лезо стае наче бритва, Нео ховае ложку у штанi та приймаеться за iншу. Рiган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкуе.

Нео: А ну стояти, бл%#ь!
Рiган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такое?

Нео кидае ложку в Рiгана, ложка влучае тому у груди, де й залишаеться стирчати. На пiдлогу щось капа з розбитои у карманi Рiгана ампули. Нео пiдходить до тiла, макае палець у жижу та суе його до рота.

Нео: От бач, дiмедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запiдозрив!

Рiган тихо осiдае на пiдлогу. Його пальцi судорожне шкребуть по пилюцi. Права лишае слiд дуже схожий на слово “Матриця”, а лiва – “Ми тут як бл%#ськи батарейки”.

Сцена Третя

Знову кабiнет главврача. До кабiнету влiтае Нео з клiзмою у жопi. На стiльцi тихо марить Морфей. Його очi заплющенi, руки зв’язанi. Поруч копошаться лiкарi.

Нео: Ага, то тут в вас штаб! – голосно бздить, клiзма випадае i на пiдставлену долоню падае невеличке червоне колесо, яке кунгфуист суе у рота негру.

Морфей плямка, миттю вирячуе очi i з голосним «чпок» зникае. На стiльцi лишаеться лише старий замацаний телефон.

Смiт: Зараз ми тобi покажемо «Штаб»!
Нео: Я знаю Кунг-Фу та вмiю лiтати!

З цими словами вiн пиз%#ть головного лiкаря телефоном. Телефон дзвонить, лiкар падае, iншi – тiкають.

Заключна Сцена

На ковдрi лежить обдовбана Тринiтi та ще декiлька всмерть п’яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий «снiг». Входить Нео. Трiнiтi починае блювати.

Нео: (вирячуючi очi) Ну нi х#я себе!
Морфей: Добро пожаловать у реальний мiр!
Трiнiтi: Буе-ееееее....

Нео зривае важку штору, за якою вiдкриваеться замацане вiкно i решiтка. Вправним ударом голови вiн б’е скло, виривае зубами грати та поринае у бездонну синю далечинь. З високого неба лунае «Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!»